Shandor's photoadventure: 2015

середу, 30 грудня 2015 р.

Бережани бережені

суботу, 17 жовтня 2015 р.

Водомобілі, припарковані на першій смузі

вівторок, 25 серпня 2015 р.

Не взята Собєським фортеця Скалат

Не взятая Собесским крепость Скалат

У 1675 році військо паши Ібрагима Шишмана вщент зруйнувало місто Скалат, але фортецю залишила для власних потреб. Тоді ж фортецю безуспішно намагався відвоювати польський король-полководець Ян III Собеський.

В 1675 году войска паши Ибрагима Шишмана полностью разрушили город Скалат, но крепость оставили для своих стратегических нужд. Тогда же крепость безуспешно пытался отвоевать польский король-полководец Ян III Собесский.

понеділок, 24 серпня 2015 р.

Вишневець Вишневецького

неділю, 23 серпня 2015 р.

Витримане, як бренді місто Бучач

суботу, 22 серпня 2015 р.

Файне Місто

пʼятницю, 21 серпня 2015 р.

Старе місто Бережани

У долині річки Золота Липа притулився замок, що у центрі павутиння шляхів між Львовом, Тернополем, Бучачем, Галичем, Золочевом та Теребовлею.

В долине реки Золотая Липа угнездился замок, в центре паутины дорог между Львовом, Тернополем, Бучачем, Галичем, Золочевом и Теребовлей.

неділю, 2 серпня 2015 р.

Яготин і Шевченко

неділю, 5 липня 2015 р.

Змієві вали лівобережжя

Змиевы валы левобережья Днепра

Грандіозні земляні укріплення (насипи висотою 6–8 м і шириною 14–16 м), залишки яких розташовані майже по всій лісостеповій та степовій території України. Загальна довжина близько 2 000 км (для порівняння — Великий китайський мур — 6 259 км).
Більша частина Змієвих валів розорена. Руйнування триває і в наш час.

Можливо зведення таких великих та трудомістких обєктів велося у різні часи: за скіфів, за ранніх слов’ян, полян.
Але однією бригадою таку масу дерева та землі не пересунути. Бо зводилося це за давньою у цих місцях технологією: дерев’яні колоди складали у зруб, будуючи тим самим каркас, а порожнини зрубу забутовувалися трамбованою землею.

Саме ця частина валу будувалася за часів Володимира Святославича (Великого) ймовірніше у вільний від польових робіт час силами всіх прилеглих до місцини людей. Це був 16-метровий вал схилом у 45° в сторону степу і 60° до землі Переяславської. Зверху, вздовж валу стояв частокіл а перед валом викопаний сухий рів. Паралельно цьому йшов ще один на 30 км вглиб степу. Так само насипаний. Стратегічне значення валів очевидне. Із валу та дозорних вишок степова зона проглядалася приблизно на 30 км. що унеможливлювало неочікувані появи нападників, сама система валів спиняла стрімкий потік кінноти і давала час підтягнути резерви та ополчення, бо вздовж валів було виставлено варту із системою сповіщення як голосовою, так і світлосигнальною.

За монгольської навали 1239 р. Переяслав був зайнятий монголами війська сина Джучи, Берке. Дитинець зруйновано. Переяслав та Переяславщина увійшли в улус Манкерман, а вали були зриті за наказом моноголів.

На сьогодні більшість валу збереглася частково. Більшісь з них якщо не було зрито за монгольских часів, то розорано за пізніших часів інтенсивного землекористування.

Ця частина валу збереглася краще за решту, проте за тисячу років дуже просіла. Реально вал був вищий, і досягав приблизно до дротів електропередач, що видніються на фото. Дослідники і селяни знаходять у цих місцях багато наконечників стріл часів Русі, що вказує на не завжди мирне землеробство цього порубіжного із степом князівства.
Другий, зовнішній вал не зберігся до нашого часу.

Щоб побачити вал потрібно їдучи з Переяслава-Хмельницького на Цибли придивлятися направо до лісополоси, що розділяє поле із сільгосппідприємством «Нібулон». З дороги за деревами не зовсім видно узвишшя, проте якщо пройтися трохи далі лісополосою, то видряпатися на гору, власне на вал, буде вже складніше.