суботу, 18 жовтня 2014 р.

Кам’яне село


   Старий міст зроблений за дідівським словом — з дубових колод, що витримують КАМАз завантажений гранітним щебенем.





Йшов надвечір через поліське село чоловік у благенькій одежині та й постукав у хатку щоби хліба попросити. Вийшла з хати удовиця та й говорить, що давно вже в неї хліба не було. "Йди, — каже, далі, — до сусіда, він дука, багач, може й дасть який окраєць". Так і зробив чоловік, постукав. Вийшов пузатий хазяїн з хати та й слухає як у нього їсти просять. Чи ти ба! Зглянувся! Мовить перехожому: "Давай торбу!". І вкинув у неї велику, важку паляницю. "Йди, каже, собі далі, куди йшов". Подякував дуку перехожий за хліб. Пішов та й стука у шибку до удовиці: "А вийдіть хазяйко, повечеряємо, поїмо хоч хліба". Вийшла жінка й радіє: "Мо, хоч сьогодні не голодною спатиму, бо в кого в селі не попрошу — ніхто й окрайчика не дасть, скрутно мені тут самій". Дістає чоловік із торби паляницю — аж то не хліб, а каменюка схожа на буханець. Зажурився й сів на призьбі чоловік. Довго дивився він на село, дуже довго. Аж коли бачить удовиця, що то вже не сусідські хати стоять, а камені великі. Усеньке село із хатами, сараями, клунями, собачими будками стало кам’яним. "Не буду я тут жити, піду туди, де люди добріші!" Озирнулася удовиця на чоловіка, що збирався й собі далі йти, побачила як світилося його лице і зрозуміла що то був бог.
  Звідтоді ніхто у тій місцині й не жив, а ті хто проїздили називали його "Кам’яним селом".


 



 Найприбутковіший промисел давніх слов’ян — бортництво, дійшло до нашого часу. Найперші бджолині сім’ї селилися у дуплах великих дерев. Мед звідтіля діставати було важко, а сам часто рій гинув через те грубе розорення його сімейного запасу. Згодом стали робити штучні дупла у колодах та припасовувати їх до дерев. Там не треба було дістаючи соти роздовбувати дупло, а просто відхилити дощечку. Вже пізніше, аж у 1814 році Петро Іванович Прокопович зробив перший у світі розбірний рамочний вулик. Це дуже полегшило бджолярську працю. Та бортництво живе, наприклад на поліссі у древлянських лісах, бо відверто кажучи, бортний мед дорожчий за звичайний і як кажуть самі бортники корисніший ;)