Спонсор по переписці

Оперу "Орлеанська діва", "Средь шумного бала", і ще кільканадцять романсів написав Петро Ілліч за час своїх трьох літніх відвідин Браїлова. Хотойзна як би повернулося життя композитора якби не прихильність до його творчості спадкоємиці мільйонного статку — Надії Філаретівни фон Мекк. Вона стала ініціатором того, щоб її чоловік — Карл фон Мекк пішов у відставку з держслужби і вклав статки у будівництво залізниць в Російській імперії (в тому числі Московсько-Рязанської, Курсько — Київської), таким чином вони нажили кілька мільйонів карбованців. По смерті чоловіка займалася бізнесом сама, забезпечувала свою велику сім’ю, але прагнула свіжої, нової музики. То ж взялася допомогти Чайковському, що нудився викладацтвом у консерваторії, 6 тисячами рублів фінансової допомоги щорічно. Також замовляла йому невеликі п’єски, припрошувала провести творчий час із усіма зручностями у її маєтках, дарувала квитки на музичні вистави, сплатила паралельне із своїє родиною закордонне турне. Цим усим вона дуже обтяжувала Чайковського, адже за такий немалий куш грошей він вимушений був чи не щоденно писати благодійниці вдячні листи. Тим не менше, отримував він не коротші листи навзаєм. І саме вона не тільки листами але й грошима підтимала його у скрутні часи невпинної травлі критиків. Але жодного разу за 13 років вони не зустрічалися особисто, вона заборонила навіть згадувати своє ім’я у присвятах, то ж 4-та симфонія присвячена "Моему лучшему другу".
На запрошення Надії фон Мекк викладачем музики при дітях служив ще один композитор — Клод де Бюссі, на творчість якого, звісно, справив враження Чайковський, бо саме у будинках фон Мекк вперше виконували його нові роботи.

Душа - Буша (із словника найпоширеніших рим)

Є така місцина на Вінничині, що класно і римується із словом "душа". Бо там, як раз вона і знаходиться.
На замчищі БушА нині церква із незвичайною дзвіницею, цвинтар, із справжніми могилами і кенотафами, парк скульптур, вкритий музей Кукутиня-Трипільської культури. А ще витає історія про захисників замку часів Хмеля, і їхню керівницю, героїчну жінку — Мар’яну Завісну.

Сороки — місто і люди

"Дарагой, пазалаті ручку — всю правду скажу!" Так могли б сказати у Сороках майже половина жителів, але не скажуть, бо в Сороках живуть не прості роми, а золоті. Кажуть коли Стефану Великому конче потрібна була кузнь для армії, то ромські ковалі йому допомогли йому своїми майстрами. То ж за це господарь віддячив не по простому — подарував гору. Й понині цей пагорб над Дністром називають "Циганська гора" і населяють її найнезвичніші нам небідні, осідлі роми. 

Не ворожать вони тут на вулицях і до перехожих майже не чіпляються, бо що ти їм можеш запропонувати, окрім своїх кровних? Кожний маєток будується довго, із розмахом, часом за зразками відомих архітектурних споруд визначних купюр сьогодення. 

Але й досі циганські ковалі і жерстянщики працюють понаднормово над своїми дахами і гратами.

Міждержавний паром

— Як переправитися за кордон?
— Переправою!
За наявності Українського або Молдовського закордонного паспорта (інші тут не проходять), і звичайно, за розкладом.

Міждержавний паром Цекинівка—Сороки працює навіть на Великдень і за невеликі гроші. Ніяких механізмів і кабестанів не потрібно. Паром відчалює від одного берега і описуює дугу за рахунок потужної течії і прив’язі, що не дає йому плисти далі річкою, пристає до другого берега. Щоби з’єднання було точно-направлене потрібно притягуватися баграми.

  

Сороцька фортеця у Молдові

Фортеця побудована у 15 ст. як і Четатя Альбе (Білгород-Дністровська), Хотинська і Сучавська, за наказом найвидатнішого господаря Молдавії Стефана III Великого. Всі вони були ареною найзапеклішої боротьби проти Османської імперії.

Задністровський закордон

Середнє подністров’я поблизу Дністровської ГЕС-2.

Зеленеє поле за річкою — територія Молдови. 

На Українській частині — гори і залишки старої скельної церкви Лядівського монастиря.

Лядова

Скельний монастир над Дністром, заснований не ким-небуть, а саме Антонієм Печерським. Бо із Афону на Київ він прямував як раз по Дністру. Скільки таких монастирів по Україні стоіть, заснованих Київсько-Печерськими монахами, я вже й не знаю.

Дністровська ГЕС-2

Дністровська ГЕС-2 (Сумарна встановлена потужність станції — 40,8 МВт (3 агрегати х 13,6 МВт)). Вид з Нагорянських печер

Башта

Це навіть не ратуша, а всього-навсього водонапірна вежа кінця 19 ст. У першу і другу світову війну звісно була зручним спостережним пунктом, бо з неї через невисоку забудову міста добре проглядалися околиці.

Найбільший фонтан в Україні

Південнобужжя

Надвечір’я по-Вінницьки

Вінницьке єзуїтство

Єзуїтський монастир у Вінниці, збудовано у середині 17 ст. У його комплекс входив костьол (на першому фото), навчальний корпус — колегіум (фасад на другому фото), та гуртожиток — конвікт між ними (із вікнами-напівколами). Поряд з єзуїтським вже стояв домініканський монастир, а згодом, трохи далі по вулиці, збудували і монастир капуцинів. Всі ці монастирі мали підземне сполучення між собою, і вписувалися своїми оборонними спорудами у цілий комплекс під назвою Мури.

Щебневий кар’єр на Вінничині

Костел у Іванові

Хоча парафія містечка Іванів у 18 ст була уніатською (у 1732 році збудована уніатська церква Святого Миколая), у 1780 році на кошти хазяйки Соломії Холоневської побудовано монастир бернардинців і костел «Непорочного зачаття діви Марії»

Іванів

Місто Іванів, через яке судилися Януш Острозький і Фрідріх Тишкевич. Як найвпливовішому з них, місто з магдебурзьким правом дісталося Острозькому а Тишкевичу довелося втішатися Бердичевом.
У кінці 17 ст. Місто і замок опинилися в руках магнатів Мишок-Холонєвських.

Більш докладна інформація тут

Руїни костелу св. Трійці у селі Топори на Житомирщині

Занедбаний палац панів Корницьких у селі Рогачі

Млин у Ягнятині над Раставицею. Робочий

Гончарі