Сороки — місто і люди

"Дарагой, пазалаті ручку — всю правду скажу!" Так могли б сказати у Сороках майже половина жителів, але не скажуть, бо в Сороках живуть не прості роми, а золоті. Кажуть коли Стефану Великому конче потрібна була кузнь для армії, то ромські ковалі йому допомогли йому своїми майстрами. То ж за це господарь віддячив не по простому — подарував гору. Й понині цей пагорб над Дністром називають "Циганська гора" і населяють її найнезвичніші нам небідні, осідлі роми. 

Не ворожать вони тут на вулицях і до перехожих майже не чіпляються, бо що ти їм можеш запропонувати, окрім своїх кровних? Кожний маєток будується довго, із розмахом, часом за зразками відомих архітектурних споруд визначних купюр сьогодення. 

Але й досі циганські ковалі і жерстянщики працюють понаднормово над своїми дахами і гратами.

Міждержавний паром

— Як переправитися за кордон?
— Переправою!
За наявності Українського або Молдовського закордонного паспорта (інші тут не проходять), і звичайно, за розкладом.

Міждержавний паром Цекинівка—Сороки працює навіть на Великдень і за невеликі гроші. Ніяких механізмів і кабестанів не потрібно. Паром відчалює від одного берега і описуює дугу за рахунок потужної течії і прив’язі, що не дає йому плисти далі річкою, пристає до другого берега. Щоби з’єднання було точно-направлене потрібно притягуватися баграми.

  

Сороцька фортеця у Молдові

Фортеця побудована у 15 ст. як і Четатя Альбе (Білгород-Дністровська), Хотинська і Сучавська, за наказом найвидатнішого господаря Молдавії Стефана III Великого. Всі вони були ареною найзапеклішої боротьби проти Османської імперії.

Задністровський закордон