Сороки — місто і люди

"Дарагой, пазалаті ручку — всю правду скажу!" Так могли б сказати у Сороках майже половина жителів, але не скажуть, бо в Сороках живуть не прості роми, а золоті. Кажуть коли Стефану Великому конче потрібна була кузнь для армії, то ромські ковалі йому допомогли йому своїми майстрами. То ж за це господарь віддячив не по простому — подарував гору. Й понині цей пагорб над Дністром називають "Циганська гора" і населяють її найнезвичніші нам небідні, осідлі роми. 

Не ворожать вони тут на вулицях і до перехожих майже не чіпляються, бо що ти їм можеш запропонувати, окрім своїх кровних? Кожний маєток будується довго, із розмахом, часом за зразками відомих архітектурних споруд визначних купюр сьогодення. 

Але й досі циганські ковалі і жерстянщики працюють понаднормово над своїми дахами і гратами.

Міждержавний паром

— Як переправитися за кордон?
— Переправою!
За наявності Українського або Молдовського закордонного паспорта (інші тут не проходять), і звичайно, за розкладом.

Міждержавний паром Цекинівка—Сороки працює навіть на Великдень і за невеликі гроші. Ніяких механізмів і кабестанів не потрібно. Паром відчалює від одного берега і описуює дугу за рахунок потужної течії і прив’язі, що не дає йому плисти далі річкою, пристає до другого берега. Щоби з’єднання було точно-направлене потрібно притягуватися баграми.

  

Сороцька фортеця у Молдові

Фортеця побудована у 15 ст. як і Четатя Альбе (Білгород-Дністровська), Хотинська і Сучавська, за наказом найвидатнішого господаря Молдавії Стефана III Великого. Всі вони були ареною найзапеклішої боротьби проти Османської імперії.

Задністровський закордон

Середнє подністров’я поблизу Дністровської ГЕС-2.

Зеленеє поле за річкою — територія Молдови. 

На Українській частині — гори і залишки старої скельної церкви Лядівського монастиря.

Лядова

Скельний монастир над Дністром, заснований не ким-небуть, а саме Антонієм Печерським. Бо із Афону на Київ він прямував як раз по Дністру. Скільки таких монастирів по Україні стоіть, заснованих Київсько-Печерськими монахами, я вже й не знаю.

Дністровська ГЕС-2

Дністровська ГЕС-2 (Сумарна встановлена потужність станції — 40,8 МВт (3 агрегати х 13,6 МВт)). Вид з Нагорянських печер

Башта

Це навіть не ратуша, а всього-навсього водонапірна вежа кінця 19 ст. У першу і другу світову війну звісно була зручним спостережним пунктом, бо з неї через невисоку забудову міста добре проглядалися околиці.

Найбільший фонтан в Україні

Південнобужжя

Надвечір’я по-Вінницьки

Вінницьке єзуїтство

Єзуїтський монастир у Вінниці, збудовано у середині 17 ст. У його комплекс входив костьол (на першому фото), навчальний корпус — колегіум (фасад на другому фото), та гуртожиток — конвікт між ними (із вікнами-напівколами). Поряд з єзуїтським вже стояв домініканський монастир, а згодом, трохи далі по вулиці, збудували і монастир капуцинів. Всі ці монастирі мали підземне сполучення між собою, і вписувалися своїми оборонними спорудами у цілий комплекс під назвою Мури.

Щебневий кар’єр на Вінничині

Костел у Іванові

Хоча парафія містечка Іванів у 18 ст була уніатською (у 1732 році збудована уніатська церква Святого Миколая), у 1780 році на кошти хазяйки Соломії Холоневської побудовано монастир бернардинців і костел «Непорочного зачаття діви Марії»

Іванів

Місто Іванів, через яке судилися Януш Острозький і Фрідріх Тишкевич. Як найвпливовішому з них, місто з магдебурзьким правом дісталося Острозькому а Тишкевичу довелося втішатися Бердичевом.
У кінці 17 ст. Місто і замок опинилися в руках магнатів Мишок-Холонєвських.

Більш докладна інформація тут

Руїни костелу св. Трійці у селі Топори на Житомирщині

Занедбаний палац панів Корницьких у селі Рогачі

Млин у Ягнятині над Раставицею. Робочий

Гончарі

Нелегкий шлях музейного екскурсанта

У 1961–1964 роках, як раз перед введенням в дію Асуанської греблі, археологічні розкопки польських вчених під керівництвом професора Казімєжа Михайловського в Фарасі (північний Судан) принесли багату колекцію мистецтва древніх християн-коптів. А саме відкрито коптську церкву 7-19 ст. Її фрески в основному 10-11 ст. вивезено до Варшави і для них обладнано окрему виставку у вигляді макету храму в натуральну величину. Перевезені фрески зайняли кожен своє відповідне місце, як вони знаходилися у прабатьківському храмі.

Національний музей у Варшаві у будень майже пустий ;) Подекуди трапляються люди, і через тісняву поодиноких відвідувачів для лавочок місця не залишається. Бідолашні дітки вимушені сидіти і слухати екскурсію на долівці :)

Це не просто походеньки музеєм для школярів із розповідями, а розроблена для певного віку екскурсія із робочим зошитом, що видається співробітниками дітям у вестибюлі. Потрібно відповідати як на уроці письмово.

Напівафрика

Полуафрика

Редкая птица долетит до середины... Так вот, я долетел!

Із Звіринця на Печерськ

Чайки стогнуть…

Відмінність природи і мистецтва