Картини країни

Федот Сичков. «У фонд оборони». 1942 р.

Федот Сычков. «В фонд обороны». 1942 г.

Саме так — радісно, з посмішкою на вустах селяни здавали яйця і худобу рідній державі, яка цьому самому селянству почала видавати паспорти тільки з 1974 року, а в період з 1935 по 1974 роки колгоспникам не дозволяли переїжджати в іншу місцевість, і вони були прив'язані до колгоспу і місця проживання (тобто були по суті кріпаками).

Ти не ти, коли ти японський фотограф ;)

Перевізник на човні

— Ходімо красунечко, річкою на човнику покатаю!
— Ні.
— Ну ж бо, тиша, романтика, туман над водою...
— Харон, ні!

Ільменітове озеро Коростенщини

Так добувають титан.

P. S. Вода червоняста не забруднена, а залізонасичена.

Вгадайте країну за фотографією

Зима автентична

Трофей

Кожна держава, що наслідувала Візантійську традицію прагнула збудувати у своїй столиці Софійський собор. Як ознаку статусності. От у 1204 році рятуючись від Ангелів Комніни встигли створити свою Трапезундську імперію і, звісно, збудували 1236 року також Святу Софію. Мехмед ІІ у 1461 році захопив місто, а Софію перетворив на мечеть.
З поміж п’яти фото — чотири зроблені на місці, у Трабзоні, а от омфал-орлець виявився аж у Фессалоніках.

  

Чернігівська зима 2009 року

П’ятничний котик з Пархомівки

Дві сторони одного

Нове прочитання старої історії

Навколозоологічна мудрість

Батуринська фортеця

Батуринська фортеця була майже типовою для всіх лівобережних фортець України, де каменю і цегли бракувало, зате вдосталь було лісу. Звісно, що з часом вони легше були зруйновані коли приходила на те нагода або зла година, як-от у Батурині.

Стародруки, якими послуговувася Миколай Копєрник

При такій дороговизні паперу залишати стільки полів — ну, це і зараз па-багатому виглядає.
Сміливий, але не виправданий хід — малий рисунок заверстаний в оборку, в корінець.

Які заголовки! Фонарики!
Дуже цікавий знак переносу зауважу в одній з книжок, у вигляді нинішнього знака = (дорівнює) — нині він залишився тільки в коректурних знаках, і означає дефіс — найкоротшу риску в типографіці.

Інтерлін’яж маленький.

З дальніх на ближні

Митці-дурисвіти

Україна не має монополії на архітектурно-мистецьку дурість. От, наприклад, у Відні біля собору святого Стефана (патрона Австрії та Угорщини) 1511 р., відгрохали такий ТРЦ. Ви одразу його впізнаєте по знайомих вивісках Zara, тощо. Уявіть собі таке архітектурне одоробло біля Софії... ах, пардон, — вже давно стоїть неогуджений Хаят-готель. А тут збудували ще ближче до собору, майже впритул, затуляючи його. В кадр собор без нього вже не входить.

Тепер я знаю де у Варшаві запасний путь ;)

Шо не кажіть, а котиків треба годувати

Шо не кажіть, а котиків треба годувати, навіть у тому стані коли і дхоті зав’язати до пуття не можеш.

На жаль в українському мистецькознавчому словнику немає слова перізома (грец. περίζωμα —  складне з περί — навколо, і ζωμα — тіло). От як скажіть описувати на іконах одежу Ісуса на хресті? Зате воно з’явилося у модних дамських журналах як один із різновидів жіночих трусів, зовсім не схожих на середньовічні прототипи.

Мистецьке

От ходиш собі Версальскими парками, і поміж вистриженого чудернацько самшиту, серед мармурових богів та богинь і натрапляєш на заїржавлені тюбінги. Наче десь поряд копають метро, і їх привезли та й звалили із самоскида, щоб вони дочекалися трохи свого часу. А виявляється, що це сучасне мистецтво валяється там як інсталяція чогось там сучасномистецького. І ти такий собі кажеш: "Тю".